В інтернеті легко знайти списки на кшталт «якщо дитина робить це, це проблема» або «якщо не робить того, терміново до фахівця». У цей момент у батьків починається паніка. Сенсорна терапевтка центру в рубриці «стрьомно чи норм» каже головне: не можна робити висновок про стан дитини за однією ознакою.
Одна ознака не діагноз
Наприклад, дитина не любить гучних звуків. Це може бути варіантом норми, а може бути сигналом. Різниця в загальній картині.
Дитину важливо бачити як цілісний механізм, де все пов'язано: розвиток, поведінка, реакції, емоції, сенсорика. Одне без іншого не буває. Тому в центрі не оцінюють дитину за одним «пунктом зі списку». Порада батькам: дивіться ширше, спостерігайте за дитиною загалом і довіряйте не страху, а здоровому глузду.
Що відбувається на занятті: приклад із м'ячем
Робота з м'ячем на заняттях сенсорною інтеграцією не просто гра, а важливий інструмент розвитку. Такі вправи допомагають покращити координацію, рівновагу, увагу та зв'язок між зором і рухом.
Ловлячи, перекочуючи й кидаючи м'яч, дитина вчиться краще відчувати своє тіло, регулювати силу і контролювати рухи. Це також допомагає зосередженості, впевненості та зниженню напруги. В ігровій формі діти легше включаються і з цікавістю опановують навички, які знадобляться у звичайному житті.
Дитина не п'є воду: що можна зробити
Відмова від води може бути пов'язана із сенсорними особливостями, звичками або труднощами з прийняттям нового. Фахівці центру пропонують п'ять кроків:
- визначте причину;
- використовуйте цікаву подачу;
- створіть ритуали і гру;
- працюйте із сенсорною чутливістю;
- привчайте поступово.
При цьому кожна дитина особлива, і підхід до кожної індивідуальний. Те, що допомогло одній, може не підійти іншій.
Сенсорика вдома та істерики
Сенсорні особливості часто пов'язані з істериками та відмовами. Для батьків дітей 3–10 років, особливо «чутливих», «складних», «вибухових», і для сімей, де не працюють звичайні методи виховання, центр проводив тренінг «Дитина без істерик. Сенсорна інтеграція вдома». Його цілі:
- зрозуміти причини істерик і відмов;
- навчитися бачити сенсорні сигнали дитини;
- опанувати зрозумілі алгоритми допомоги вдома;
- перейти від боротьби до співпраці.
Коли йти до фахівця
Якщо вас турбує не одна окрема ознака, а поєднання реакцій, які заважають дитині та родині в повсякденному житті, варто прийти на консультацію до фахівця із сенсорної інтеграції.